26Клавдій Лісій намісникові вседостойному Феліксові поздоровлення!
27Цього мужа, що його юдеї схопили були та хотіли забити, урятувава я, із вояками прийшовши, довідавшися, що він римлянин.
28І хотів я довідатися про причину, що за неї його оскаржали, та й привів був його до їхнього синедріону.
29Я знайшов, що його винуватять у спірних речах їхнього Закону, і що провини не має він жадної, вартої смерти або ланцюгів.
30Як донесли ж мені про ту змову, що юдеї вчинили на мужа цього, я зараз до тебе його відіслав, наказавши також позивальникам, щоб перед тобою сказали, що мають на нього. Будь здоровий!
31Отож вояки, як наказано їм, забрали Павла, і вночі попровадили в Антипатриду.
32А другого дня, полишивши кіннотчиків, щоб ішли з ним, у фортецю вони повернулись.
33А ті прибули в Кесарію, і, листа передавши намісникові, поставили також Павла перед ним.
34Намісник листа прочитав і спитав, із якого він краю. А довідавшись, що з Кілікії, промовив: