19проповідувати рік Господень приятний.
20І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всіх у школї були звернені на Него.
21Почав же глаголати до них: Що сьогодні справдилось писаннє се в ушах ваших.
22І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?
23І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країні.
24Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.
25По правді ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяців, і голоднеча велика стала по всїй землі;
26та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовиці.
27І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.
28І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,
29і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
30Він же, пройшовши серед них, пійшов,
31і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.
32І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.
33І був у школі чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,
34кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
35І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нічого не зашкодивши йому.
36І обняв страх усіх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелівав нечистим духам, і виходять?
37І розійшов ся поголос про Него скрізь по всій околицї.
38Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.