Від Луки 4:19-38 in Ukrainian

¹⁹ проповідувати рік Господень приятний.

²⁰ І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всіх у школї були звернені на Него.

²¹ Почав же глаголати до них: Що сьогодні справдилось писаннє се в ушах ваших.

²² І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?

²³ І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країні.

²⁴ Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.

²⁵ По правді ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяців, і голоднеча велика стала по всїй землі;

²⁶ та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовиці.

²⁷ І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.

²⁸ І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,

²⁹ і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.

³⁰ Він же, пройшовши серед них, пійшов,

³¹ і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.

³² І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.

³³ І був у школі чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,

³⁴ кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.

³⁵ І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нічого не зашкодивши йому.

³⁶ І обняв страх усіх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелівав нечистим духам, і виходять?

³⁷ І розійшов ся поголос про Него скрізь по всій околицї.

³⁸ Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.

¹⁹ щоб проповідувати рік Господнього змилування.

²⁰ І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього.

²¹ І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!

²² І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів?

²³ Він же промовив до них: Ви Мені конче скажете приказку: Лікарю, уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося чули ми у Капернаумі.

²⁴ І сказав Він: Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй.

²⁵ Та правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,

²⁶ а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки.

²⁷ І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина.

²⁸ І всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом.

²⁹ І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудоване, щоб скинути додолу Його...

³⁰ Але Він перейшов серед них, і віддалився.

³¹ І прийшов Він у Капернаум, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.

³² І дивувались науці Його, бо слово Його було владне.

³³ І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він закричав гучним голосом:

³⁴ Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий...

³⁵ А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовчи, і вийди з нього! І, кинувши демон того насередину, вийшов із нього, нічого йому не пошкодивши.

³⁶ І всіх жах обгорнув, і питали вони один одного, кажучи: Що то за наука, що духам нечистим наказує з владою й силою, і виходять вони?...

³⁷ І неслася чутка про Нього по всіх місцях краю.

³⁸ А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Симона. Теща ж Симонова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.