Від Луки 2:11-38

¹¹Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.

¹²А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.

¹³І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:

¹⁴Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!

¹⁵І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.

¹⁶І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.

¹⁷А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.

¹⁸І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...

¹⁹А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.

²⁰Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.

²¹Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.

²²А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,

²³як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,

²⁴і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.

²⁵І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

²⁶І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

²⁷І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,

²⁸тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

²⁹Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,

³⁰бо побачили очі мої Спасіння Твоє,

³¹яке Ти приготував перед всіма народами,

³²Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!

³³І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.

³⁴А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,

³⁵і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!

³⁶Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,

³⁷удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.

³⁸І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.