Від Луки 20:7-21

⁷І відказали, що не знають, звідкіля.

⁸А Ісус Їм рече: То й я не скажу вам, якою властю я се роблю.

⁹Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й від'їхав на довгий час.

¹⁰І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожні.

¹¹І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожні,

¹²І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.

¹³Рече ж пан виноградинка: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.

¹⁴Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходімо вбємо його, щоб наше було наслїддє.

¹⁵І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?

¹⁶Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!

¹⁷Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі; сей став ся головою угла?

¹⁸Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.

¹⁹І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо що до них приповість сю сказав.

²⁰І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшині та власті игемоновій.

²¹І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правді на путь Божий наставляєш.