Від Луки 20:7-21 in Ukrainian

⁷ І відказали, що не знають, звідкіля.

⁸ А Ісус Їм рече: То й я не скажу вам, якою властю я се роблю.

⁹ Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й від'їхав на довгий час.

¹⁰ І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожні.

¹¹ І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожні,

¹² І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.

¹³ Рече ж пан виноградинка: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.

¹⁴ Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходімо вбємо його, щоб наше було наслїддє.

¹⁵ І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?

¹⁶ Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!

¹⁷ Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі; сей став ся головою угла?

¹⁸ Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.

¹⁹ І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо що до них приповість сю сказав.

²⁰ І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшині та власті игемоновій.

²¹ І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правді на путь Божий наставляєш.

⁷ І вони відповіли, що не знають, ізвідки...

⁸ А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.

⁹ І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.

¹⁰ А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.

¹¹ І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.

¹² І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.

¹³ Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...

¹⁴ Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.

¹⁵ І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?

¹⁶ Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!

¹⁷ А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!

¹⁸ Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.

¹⁹ А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.

²⁰ І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.

²¹ І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.