17І рече йому: Гаразд, добрий слуго. що у найменшому вірен був єси, то май власть над десятьма городами.
18І приступив другий, кажучи; Пане, мина твоя зробила пять мин.
19Рече ж і сьому: І ти будь над пятьма городами.
20Приступив і инший, кажучи: Пане, ось мина твоя, котру я мав сховану в хустцї:
21боявсь бо тебе, що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав єси, і жнеш, чого не сіяв.
22Рече ж йому: 3 уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв;
23а чом же не дав єси срібла мого у міняльню? і я, прийшовши, в лихвою виміг би його.
24І рече стоячим коло него: Візьміть від него мину, а дайте маючому десять мин.
25(І казали йому: Пане, має десять мин.
26Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і що мав, візьметь ся від него.
27А ворогів моїх тих, що не хочуть, щоб царював над ними, приведіть сюда, та й повбивайте передо мною.
28І, промовивши се, пійшов далїй, ідучи в Єрусалим.
29І сталось, як наближавсь до Внтфагиї та Витаниї, до гори, званої Оливної, післав двох з учеників своїх,
30глаголючи: Ідїть у село, що перед вами, у котре ввійшовши, знайдете осля привязане, що на него ніхто з людей ніколи не сідав. Одвязавши його, приведіть.
31І коли хто вас поспитає: На що одвязуєте? так скажіть йому : Що Господеві треба його.
32Пійшовши ж послані, знайшли, як Він сказав їм.
33Як же одвязували вони осля, казали господарі його до них: На що одвязуєте осля?
34Вони ж сказали: Господеві його треба.
35І привели його до Ісуса; й, накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса.