Від Луки 19:17-35 in Ukrainian

¹⁷ І рече йому: Гаразд, добрий слуго. що у найменшому вірен був єси, то май власть над десятьма городами.

¹⁸ І приступив другий, кажучи; Пане, мина твоя зробила пять мин.

¹⁹ Рече ж і сьому: І ти будь над пятьма городами.

²⁰ Приступив і инший, кажучи: Пане, ось мина твоя, котру я мав сховану в хустцї:

²¹ боявсь бо тебе, що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав єси, і жнеш, чого не сіяв.

²² Рече ж йому: 3 уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв;

²³ а чом же не дав єси срібла мого у міняльню? і я, прийшовши, в лихвою виміг би його.

²⁴ І рече стоячим коло него: Візьміть від него мину, а дайте маючому десять мин.

²⁵ (І казали йому: Пане, має десять мин.

²⁶ Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і що мав, візьметь ся від него.

²⁷ А ворогів моїх тих, що не хочуть, щоб царював над ними, приведіть сюда, та й повбивайте передо мною.

²⁸ І, промовивши се, пійшов далїй, ідучи в Єрусалим.

²⁹ І сталось, як наближавсь до Внтфагиї та Витаниї, до гори, званої Оливної, післав двох з учеників своїх,

³⁰ глаголючи: Ідїть у село, що перед вами, у котре ввійшовши, знайдете осля привязане, що на него ніхто з людей ніколи не сідав. Одвязавши його, приведіть.

³¹ І коли хто вас поспитає: На що одвязуєте? так скажіть йому : Що Господеві треба його.

³² Пійшовши ж послані, знайшли, як Він сказав їм.

³³ Як же одвязували вони осля, казали господарі його до них: На що одвязуєте осля?

³⁴ Вони ж сказали: Господеві його треба.

³⁵ І привели його до Ісуса; й, накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса.

¹⁷ І відказав він йому: Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, володій десятьма містами.

¹⁸ І другий прийшов і сказав: Пане, твоя міна п'ять мін принесла.

¹⁹ Він же сказав і тому: Будь і ти над п'ятьма містами.

²⁰ І ще інший прийшов і сказав: Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.

²¹ Я бо боявся тебе, ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.

²² І відказав той йому: Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.

²³ Чому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?

²⁴ І сказав він присутнім: Візьміть міну від нього, та дайте тому, хто десять мін має.

²⁵ І відказали йому: Пане, він десять мін має.

²⁶ Говорю бо я вам: Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що він має.

²⁷ А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, і на очах моїх їх повбивайте.

²⁸ А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.

²⁹ І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,

³⁰ наказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

³¹ Коли ж вас хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його.

³² Посланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.

³³ А коли осля стали відв'язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв'язуєте?

³⁴ Вони ж відказали: Господь потребує його.

³⁵ І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.