Дії 8:12-40

¹²Як же увірували Филипу, що благовіствував про царство Боже й імя Ісуса Христа, то хрестились і чоловіки й жінки.

¹³Увірував же і сам Симон, і, охрестившись, пробував у Филипа; а, видївши ознаки й чудеса великі, дивував ся.

¹⁴Почувши ж апостоли в Єрусалимі, що прийняла Самария слово Боже, послали до них Петра та Йоана,

¹⁵котрі прийшовши, молили ся про них, щоб прийняли Духа сьвятого.

¹⁶(Ще бо ні на кого з них не зійшов, а тільки охрещені були в імя Господа Ісуса.)

¹⁷Тоді клали руки на них, і прийняли вони сьвятого Духа.

¹⁸Видівши ж Симон, що положеннєм рук апостолських даєть ся Дух сьвятий, принїс їм грошей,

¹⁹говорячи: Дайте й менї власть таку, щоб, на кого я положу руки, прийняв Духа сьвятого.

²⁰Петр же рече до него: Нехай срібло твоє з тобою буде на погибель, бо дар Божий думав єси за гроші здобути.

²¹Нема для тебе частини, анї долї в речі сїй, серце бо твоє не праве перед Богом.

²²Покай ся ж у ледарстві сьому твоїм, та благай Бога: може відпустить ся тобі думка серця твого.

²³Бо в жовчі гіркости і в увязї неправди виджу тебе.

²⁴Озвав ся ж Симон та й каже: Молїть ся ви за мене Господу, щоб нїщо не найшло на мене, що ви сказали.

²⁵Ті ж, що сьвідвували, глаголавши слово Господнє, вернулись у Єрусалим, і в многих селах Самарийських благовіствували.

²⁶Ангел же Господень промовив Филипові, глаголючи: Устань, та йди на полуднє дорогою, що йде 8 Єрусалиму в Газу; вона пуста.

²⁷І вставши дійшов; і ось чоловік із Єтіопиї, євнух, вельможа Кандакиї, царицї Єтіопської, що був над усїм скарбом її; він приходив поклонитись у Єрусалим;

²⁸і вертав ся, а сидячи на возї своїм, читав пророка Ісаїю.

²⁹Рече ж Дух Филипові: Приступи та пристань до воза сього.

³⁰Приступивши ж Филип, почув його, як читав пророка Ісаїю, і рече: Чи розумієш, що читаєш?

³¹Вія же каже: Як бо можу, коли ніхто не наведе мене? І просив Филипа, щоб, вилізши, сїв в ним.

³²Місце ж писання, що читав, було се: Як овечку на зарізь ведено Його; й як ягня перед тим, хто стриже його, безголосе, так не відкривав уст своїх.

³³У приниженню Його суд Його взято; рід же Його хто з'ясує? бо береть ся з землї життв Його.

³⁴Озвав ся ж євнух, і каже до Филипа: прошу тебе, про кого пророк глаголе се? про себе, чи про иншого кого?

³⁵Відкривши ж Филип уста свої, і почавши від писання сього, благовіствував йому Ісуса.

³⁶Верстаючи ж дорогу, прибули до води; й каже євнух: Ось вода; що боронить менї охреститись?

³⁷Рече ж Филип: Коли віруєш усїм серцем, то можна. Озвавши ся ж, каже: Вірую, що Син Божий Ісус Христос.

³⁸І звелїв з'упинити воза; й увійшли обидва в воду, Филип і євнух; і охрестив його.

³⁹Як же вийшли з води. Дух Господень ухопив Филипа, і не бачив його більш євнух; і пійшов дорогою своєю, радуючись.

⁴⁰Филип же опинивсь ув Азотї, і проходячи проповідував по всїх городах, аж доки прийшов у Кесарию.