Дії 5:4-15

⁴Хиба, що ти мав, не твоє воно було? й продане, не в твоїй власті було? На що положив єси в твоєму серці діло таке? Ти обманив не людей, а Бога.

⁵Почувши ж Ананїя слова сї, упав без духу; й обвяв страх великий усіх, що чули се.

⁶Уставши молодцї, взяли його і винісши поховали.

⁷І сталось, годин через три після сього ввійшла й жінка його, не знаючи, що стало ся.

⁸Озвав ся ж до неї Петр: Скажи мені, чи за стільки віддали землю? Вона ж каже: Так, за стільки.

⁹Петр же рече до неї: Як се, що змовились ви спокусити Духа Господнього? Ось коло дверей ноги тих, що поховали чоловіка твого; то й тебе винесуть.

¹⁰Упала ж зараз у ноги йому, та й зітхнула духа. І ввійшовши молодцї, знайшли її мертву, й винїсши, поховали коло чоловіка її.

¹¹І обняв страх великий усю церкву і всїх, що чули про се.

¹²Руками ж апостолськими дїялись ознаки й чудеса в народї многі (і були однодушні всї в ходнику Соломоновім.

¹³З инших же нїхто не важив ся приставати до них, тільки величав їх народ.

¹⁴І прибувало все більш віруючих у Господа, - множество чоловіків і жінок.)

¹⁵Так що виносили на улицї недужих, і клали на постелях та ліжках, щоб як ійти ме Петр, хоч тінь отїнила кого з них.