Дії 3:1-18

¹А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли разом у храм.

²І несено там чоловіка одного, що кривий був з утроби своєї матері. Його садовили щоденно в воротях храму, що Красними звалися, просити милостині від тих, хто до храму йшов.

³Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.

⁴Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: Подивися на нас!

⁵І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.

⁶Та промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи!

⁷І, узявши його за правицю, він підвів його. І хвилі тієї зміцнилися ноги й суглобці його!...

⁸І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!

⁹Народ же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.

¹⁰І пізнали його, що це той, що при Красних воротях храму сидів ради милостині. І вони переповнились жахом та подивом із того, що сталось йому!

¹¹А тому, що тримався він Петра та Івана, увесь народ зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.

¹²І, побачивши це, промовив Петро до народу: Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позираєте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благочестям?

¹³Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив, Ісуса, Якого ви видали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.

¹⁴Але ви відцурались Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.

¹⁵Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками ми!

¹⁶І через віру в Ім'я Його вздоровило Ім'я Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, принесла йому вздоровлення це перед вами всіма.

¹⁷А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідомости, як і ваші начальники.

¹⁸А Бог учинив так, як Він провіщав був устами Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.