22Але прагнемо ми, щоб почути від тебе, яку думку ти маєш, бо відомо про секту цю нам, що їй скрізь спротивляються.
23А коли вони визначили йому день, то дуже багато прийшло їх до нього в господу. А він їм від ранку до вечора розповідав, та про Божеє Царство свідоцтва давав, і переконував їх про Ісуса Законом Мойсея й Пророками.
24І одні вірили в те, про що він говорив, а інші не вірили.
25Вони між собою незгідні були й повиходили, як промовив Павло одне слово, що добре прорік Дух Святий отцям нашим через пророка Ісаю,
26промовляючи: Піди до народу цього та й скажи: Ви вухом почуєте, та розуміти не будете, дивитися будете оком, але не побачите!
27Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують на вуха вони, і зажмурили очі свої, щоб якось не побачити очима, і не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!
28Тож нехай для вас буде відоме, що послано Боже спасіння оце до поган, і почують вони!
29Як промовив він це, розійшлися юдеї, велику суперечку провадивши поміж собою.
30І цілих два роки Павло пробув у найнятім домі своїм, і приймав усіх, хто приходив до нього,
31і проповідував він Боже Царство, та з відвагою повною беззаборонно навчав про Господа Ісуса Христа!