4Яке ж було життє моє з малку від почину між народом моїм у Єрусалимі, знають усї Жиди,
5знаючи мене здавна (коли схочуть сьвідкувати), що жив я Фарисеєм по найдокональшій єресї нашої віри.
6А тепер за надїю обітування, зробленого отцям нашим од Бога, стою на суді,
7котрого дванайцять родів наших, без перестану день і ніч служачи, надїють ся дойти. За сю надїю, царю Агриппо, винуватять мене Жиди.
8Що? невірним здаєть ся вам (се), що Бог воскрешає мертвих?
9Менї справдї й самому здавалось, що проти імени Ісуса Назорея треба багато робити.