До римлян 14:8-19

⁸Бо коли живемо, Господеві живемо; й коли вмираємо, Господеві вмираємо; то, чи живемо, чи вмираємо, ми Господнї.

⁹На се бо Христос і вмер, і воскрес, і ожив, щоб і над мертвими, й над живими панувати.

¹⁰Ти ж чого судиш брата твого? або й ти, чого докоряєш брата твого? Усї бо станемо перед судищем Христовим.

¹¹Писано бо: Як живу, глаголе Господь, що передо мною поклонить ся всяке колїно, і всякий язик визнавати ме Бога.

¹²Тим же кожен э нас за себе позалїк дасть Богу.

¹³Оце ж більш один одного не осуджуймо, а лучче розсуджуйте, як би не класти спотикання брату, або поблазнї.

¹⁴Знаю я і впевнивсь у Христї Ісусї, що нїщо нескверне само собою; тільки, хто думає, що воно скверне, тому й скверне.

¹⁵Коли ж через їжу брат твій сумує, то вже не по любови ходиш. Не погубляй їжею твоєю того, за кого Христос умер.

¹⁶Нехай же не ганить ся ваше добре.

¹⁷Бо царство Боже не їжа і питте, а правда, і впокій, і радощі в Дусі сьвятім.

¹⁸Хто бо в сьому служить Христу, той любий Богові і шануваний між людьми.

¹⁹Тому ж отеє побиваймось.за тим, що для впокою і для збудовання спільного.