Від Марка 13:24-32

²⁴Тільки ж у ті днї, після горя того, сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого,

²⁵і зорі з неба падати муть, і сили, що на небесах, захитають ся.

²⁶І тоді побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах, з силою великою і славою.

²⁷І тодї пішле ангели свої, і позбирає вибраних своїх од чотирох вітрів, од кінця землї до кінця неба.

²⁸Від смоківницї ж возьміть собі приклад: Коли все віттє її мягке стане та пустить листе, знайте, що близько лїто.

²⁹Так і ви: як побачите, що се стало ся, знайте, що близько, під дверима.

³⁰Істино глаголю вам: Що не перейде рід сей, доки все це станеть ся.

³¹Небо й земля перейдуть, слова ж мої не перейдуть.

³²Про день же той і годину нїхто не знає, нї ангели, що на небі, нї Син, тільки Отець.