Від Луки 24:2-26

²та й застали, що камінь від гробу відвалений був.

³А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.

⁴І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них.

⁵А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими?

⁶Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.

⁷Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня.

⁸І згадали вони ті слова Його!

⁹А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.

¹⁰То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це.

¹¹Та слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм.

¹²Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось...

¹³І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.

¹⁴І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.

¹⁵І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.

¹⁶Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.

¹⁷І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?

¹⁸І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?

¹⁹І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.

²⁰Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли...

²¹А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...

²²А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:

²³вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...

²⁴І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили...

²⁵Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!

²⁶Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?