Від Луки 20:5-13

⁵Вони ж міркували в собі говорячи: Коли скажемо: З неба, казати ме: Чом же не поняли ви віри йому?

⁶Коли ж скажемо: Від людей, то ввесь народ покаменує нас; певен бо він, що Йоан пророк.

⁷І відказали, що не знають, звідкіля.

⁸А Ісус Їм рече: То й я не скажу вам, якою властю я се роблю.

⁹Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й від'їхав на довгий час.

¹⁰І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожні.

¹¹І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожні,

¹²І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.

¹³Рече ж пан виноградинка: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.