1 царів 2:9-21

⁹А тепер не прощай йому, бо ти муж мудрий, і знатимеш, що зробити йому, і ти сивину його зведеш у крові до шеолу.

¹⁰І спочив Давид з батьками своїми, і був похований у Давидовім Місті.

¹¹А дні, що Давид царював над Ізраїлем, сорок літ: у Хевроні царював він сім літ, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки.

¹²І сів Соломон на троні Давида, батька свого, і його царювання було дуже міцне.

¹³І прийшов Адонія, син Гаґґітин, до Вірсавії, Соломонової матері, а вона сказала: Чи прихід твій з миром? І він відказав: З миром.

¹⁴І сказав: Справа в мене до тебе. А вона відказала: Говори!

¹⁵І він сказав: Ти знаєш, що моє було це царство, і на мене звернув увесь Ізраїль своє обличчя, щоб мені царювати. Та відійшло царство, і досталось моєму братові, бо від Господа це сталось йому.

¹⁶А тепер одне бажання жадаю я від тебе: Не відмовляй мені! А вона сказала йому: Говори!

¹⁷І він сказав: Скажи цареві Соломонові, бо він не відмовить тобі, щоб він дав мені шунаммітку Авішаґ за жінку.

¹⁸І сказала Вірсавія: Добре, я скажу про тебе цареві.

¹⁹І прийшла Вірсавія до царя Соломона, щоб сказати йому про Адонія. А цар устав назустріч їй, і вклонився їй, та й сів на своєму троні. І поставив він трона й для царевої матері, і вона сіла по правиці його.

²⁰І сказала вона: Одне мале жадання бажаю я від тебе, не відмов мені. І сказав їй цар: Жадай, мати моя, бо я не відмовлю тобі.

²¹І сказала вона: Нехай шунаммітка Авішаґ буде дана братові твоєму Адонії за жінку.