Дії 22:10-30

¹⁰Сказав же я: Що робити мені, Господи? Господь же рече до мене: Уставши йди в Дамаск; а там скажеть ся тобі про все, що постановлено тобі робити.

¹¹Як же не бачив я від сяйва того сьвітла, то ведений за руку від тих, що були зо мною, увійшов я в Дамаск.

¹²Ананїя ж, чоловік один побожний по закону, доброї слави у всіх тамешнїх Жидів,

¹³прийшовши до мене і ставши, рече менї: Савле брате, прозри. І я тій ж години побачив його.

¹⁴Він же рече: Бог отцїв наших вибрав тебе розуміти волю Його, й видїти Праведника, й чути голос із уст Його.

¹⁵Бо будеш сьвідком Йому перед усіма людьми у тому, що ти бачив і чув єси.

¹⁶А тепер чого гаєш ся? уставши охрестись, та обмий гріхи твої, призвавши імя Господнє.

¹⁷І сталось, як вернувсь я в Єрусалим та моливсь у церкві, то був у захопленню,

¹⁸і видів Його, глаголючого мені: Поспіши та вийди боржій з Єрусалиму, бо не приймуть сьвідчення твого про мене.

¹⁹А я сказав: Господи, вони знають, що я вкидав у темниці та бив по школах тих, що вірували в Тебе.

²⁰І як пролилась кров СтеФана, сьвідка Твого, я сам стояв і похваляв убийство його, стережучи одежі убийцїв його.

²¹І рече до мене: Іди: бо я до поган далеко пішлю тебе.

²²Слухали ж його аж до сього слова, а тепер зняли голос свій, кажучи: Геть із землі такого! не жити йому.

²³Як же кричали вони та кидали одежу, та підкидали порохом на воздух,

²⁴звелїв тисячник вести його в замок, і казав бійкою допитуватись у него, щоб дознатись, чого так гукають на него.

²⁵Як же розтягнуто (вязано) його реміннєм, рече Павел до сотника стоячого: Хиба годить ся вам чоловіка Римлянина, та й несудженого, бити?

²⁶Почувши ж сотник, приступивши до тисячника, сповістив, говорячи: Дивись, що хочеш робити; чоловік бо сей Римлянин.

²⁷Прийшовши тисячник промовив до него: Скажи мені, чи Римлянин єси ти? Він же рече: Так.

²⁸І відказав тисячник: За велику суму здобув я се горожанство. Павел же рече: Я ж і родивсь (у йому).

²⁹Зараз тоді відступили від него ті, що мали в него допитуватись; і тисячник злякав ся, довідавшись, що се Римлянин, і що він його закував.

³⁰Назавтра ж, хотівши довідатись певно, за що винуватять його, зняв з него кайдани, і звелїв прийти архиєреям і всій раді їх і, вивівши Павла, поставив перед ними.