Від Івана 10:15-29

¹⁵Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.

¹⁶Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!

¹⁷Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.

¹⁸Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця.

¹⁹З-за цих слів між юдеями знову незгода знялася.

²⁰І багато-хто з них говорили: Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви Його?

²¹Інші казали: Ці слова не того, хто демона має. Хіба демон може очі сліпим відкривати?...

²²Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима.

²³А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґанку.

²⁴Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то відкрито скажи нам!

²⁵Відповів їм Ісус: Я вам був сказав, та не вірите ви. Ті діла, що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене.

²⁶Та не вірите ви, не з Моїх бо овець ви.

²⁷Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть.

²⁸І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки.

²⁹Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки.