Від Івана 10:15-29 in Ukrainian

¹⁵ Яко ж знає мене Отець, так і я знаю Отця, і душу мою кладу за вівцї.

¹⁶ І инші вівцї маю, що не сієї кошари; і тих я мушу привести, й голос мій почують, і буде одно стадо, й один пастир.

¹⁷ За те Отець мене любить, що я кладу душу мою, щоб знов прийняти її.

¹⁸ Нїхто не бере її від мене, а я кладу її від себе. Маю власть положити її, і маю власть знов прийняти її. Сю заповідь прийняв я від Отця мого.

¹⁹ Постала тодї знов незгода між Жидами за слова сї.

²⁰ Казали ж многі з них: Біса має і божеволїє; чого ви Його слухаєте?

²¹ Инші казали: Се слова не біснуватого. Хиба біс може сліпим очі відкривати?

²² Були ж поновини в Єрусалимі, і зима була.

²³ І ходив Ісус до церкві у Соломоновім ходнику.

²⁴ Обступили тодї Його Жиди, й казали Йому: Доки нас морочити меш? Коли Ти Христос, скажи нам явно.

²⁵ Відказав їм Ісус: Я казав вам, та й не віруєте. Дїла, що я роблю в імя Отця мого, сї сьвідкують про мене.

²⁶ Та ви не віруєте, бо ви не з овець моїх, як я казав вам.

²⁷ Вівцї мої голосу мого слухають, і я знаю їх, і вони йдуть слїдом за мною.

²⁸ І я житте вічне даю їм; і не погинуть до віку, й не вихопить їх нїхто з рук моїх.

²⁹ Отець мій, що дав мені, більший усїх, і нїхто не здолїє вихопити їх із рук Отця мого.

¹⁵ Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.

¹⁶ Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!

¹⁷ Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.

¹⁸ Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця.

¹⁹ З-за цих слів між юдеями знову незгода знялася.

²⁰ І багато-хто з них говорили: Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви Його?

²¹ Інші казали: Ці слова не того, хто демона має. Хіба демон може очі сліпим відкривати?...

²² Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима.

²³ А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґанку.

²⁴ Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то відкрито скажи нам!

²⁵ Відповів їм Ісус: Я вам був сказав, та не вірите ви. Ті діла, що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене.

²⁶ Та не вірите ви, не з Моїх бо овець ви.

²⁷ Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть.

²⁸ І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки.

²⁹ Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки.