Від Луки 4:4-37

⁴А Ісус відповів йому: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим!

⁵І він вивів Його на гору високу, і за хвилину часу показав Йому всі царства на світі.

⁶І диявол сказав Йому: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її.

⁷Тож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє!

⁸І промовив Ісус йому в відповідь: Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!

⁹І повів Його в Єрусалим, і на наріжнику храму поставив, та й каже Йому: Як Ти Син Божий, кинься звідси додолу!

¹⁰Бо написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли!

¹¹і: Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!

¹²А Ісус відказав йому в відповідь: Сказано: Не спокушай Господа Бога свого!

¹³І диявол, скінчивши все цеє спокушування, відійшов від Нього до часу.

¹⁴А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні.

¹⁵І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його славили.

¹⁶І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати.

¹⁷І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:

¹⁸На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених,

¹⁹щоб проповідувати рік Господнього змилування.

²⁰І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього.

²¹І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!

²²І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів?

²³Він же промовив до них: Ви Мені конче скажете приказку: Лікарю, уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося чули ми у Капернаумі.

²⁴І сказав Він: Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй.

²⁵Та правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,

²⁶а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки.

²⁷І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина.

²⁸І всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом.

²⁹І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудоване, щоб скинути додолу Його...

³⁰Але Він перейшов серед них, і віддалився.

³¹І прийшов Він у Капернаум, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.

³²І дивувались науці Його, бо слово Його було владне.

³³І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він закричав гучним голосом:

³⁴Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий...

³⁵А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовчи, і вийди з нього! І, кинувши демон того насередину, вийшов із нього, нічого йому не пошкодивши.

³⁶І всіх жах обгорнув, і питали вони один одного, кажучи: Що то за наука, що духам нечистим наказує з владою й силою, і виходять вони?...

³⁷І неслася чутка про Нього по всіх місцях краю.