Від Луки 18:26-38

²⁶Ті ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися?

²⁷А Він відповів: Неможливеє людям можливе для Бога!

²⁸І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

²⁹А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,

³⁰і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне.

³¹І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина.

³²Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований,

³³і, збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне!

³⁴Та з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли.

³⁵І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив.

³⁶А коли він прочув, що проходить народ, то спитався: Що це таке?

³⁷А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.

³⁸І став він кричати й казати: Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!