Luki 22:11-61

¹¹Ani úyɔte mɑɑ rɛ: Urɔ́sɑ́ɑ yɛ pɔ́ pisɛ rɛ yei yɛ kulee kpɛ-i kɛ u nɛ upipirɛtiki ɑpi nkpɔ mɛlɔ́ɔ́ ɑnyɑ̃́ ilukɛ n lenɛ?

¹²U yɛ́ kɛ́yɔ kɛcɑ́ɑ́ kulee mɑɑ kunyinɛ kɑpi n nyɔ́ɔnsɛ nɔ́ nyísɛ. Kei kɑni yɛ́ ɑnyɑ̃́ ilukɛ wɑ.

¹³Api símpɔ ɑpi ḿpɑ́ yo lɛɛpɔ yɑrɛ kɛ Yeesu uú pɛɛ pi ḿ mɑ, ɑpi nkpɔ mɛlɔ́ɔ́ ɑnyɑ̃́ ilukɛ wɑi.

¹⁴Kɛ ituŋɛ ii n tu, Yeesu nɛ upitumɛ ɑpí tonɛ rɛ pikɛ́ li.

¹⁵Uu pi mɑɑ rɛ: Li pɛɛ mɛyɑ́nsei ripɔ́ɔ nɛ́ wɑ rɛ tɔkɛ́ kɛsẽ́ nkpɔ mɛlɔ́ɔ́ ɑnyɑ̃́ ilukɛ nnyí li kɛ́ kɛlenɛ íwɛ li!

¹⁶Asei kɑm nɔ́ símisi rɛ ɑ́m pilukɛ i kpɑ́nɛ hɑ́i nɛ kumúŋɛ́ kpɛ-i kɛ Uléécɑɑ uu yɛ́ uiyɔɔpi kɛ́mɛɛ rɔ́ i n wɑ ɑri pɛɛ iɑsei nnɛ́í kóm.

¹⁷Uu pɛɛ kɛpóripi nɛ pítɑ kpísi uu Uléécɑɑ pɔɔnɛsɛ uu rɛ ɑni yɔsí ɑni hɔɔnɛ.

¹⁸Asei kɑm nɔ́ símisi rɛ ɑ́m píkɑi ɑléépipi pitɑ mpí pinírɛ́ kpɑ́nɛ hɑ́i nɛ kɛyɑ́ɑ kɛ̃ kɑm yɛ́ Uléécɑɑ iyɔɔpi kɛ́mɛɛ pi ń ntí.

¹⁹Uu kukpɔ́nɔ́ kpísi, kuu Uléécɑɑ m pɔɔnɛsɛ mɛmɑ́ɑ́, uu ku kpɔkɔ́ri uu pi ku pɑ uu rɛ: Inɛ́piŋɛ yɛ nnyí kɑm nɔ̃́ nnyɑ m pɑ́lɛ̃. Ani yɛ lɛ̃ wɑ ɑní nɛ kɛnɛ́cɑ́ɑ́ léisɛ.

²⁰Ilukɛ mɛlukɛ-mɑɑ́, uu kɔ kɛ́tɑporipi pi pɑ uu rɛ: Mɛnɛ́nyɛ yɛ mmɛ́, mɛ́nyɛ mɛɛ nɔ̃́ nnyɑ n kɔɔnu Uléécɑɑ uú nɛ nɔ́ séi rɛ nɔ́ nɛ uyɛ̃ ɑni kómɛinɛ.

²¹Amɑ́ ɑni ripɑí, uyɛɛ nɛ́ n yɑ́inɛ yɛ nté welɛ, tɔ́ nɛ uyɛ̃ tɔn kɛsẽ́ le.

²²Mɛsei yɛ mɛ rɛ Usoi Kɛpipi yɛ tɔ́sulɛ yɑrɛ kɑi kɛkɛcɑ́ɑ́ n wɔ́lɑɑmɛlɛ̃. Amɑ́ usoi nkó yɛɛ yɛ́ Usoi Kɛpipi n yɑ́ɑ́, íwɛ kɛ liute uu topori.

²³Api pɛɛ pimɛcɔpɛcirɛ pipísɛinɛ koru rɛ pikɛcɔpɛ úye yɛɛ yɛ́ mɛwɑi mɛ̃ wɑ.

²⁴Pipirɛtiki ɑpi íkɛŋɛnɛ kɑ́pɑ́ɑ́ rɛ pikɛ́ yɛ̃́ tɛ pikɛcɔpɛ úye yɛɛ yɛ́ uwɛ́ɛ́sɛ.

²⁵Yeesu uu pi mɑɑ rɛ: Sitẽ piyɔɔpi yɛ sikɛcɑ́ɑ́ túnlɛ, pɛpɛɛ sikɛcɑ́ɑ́ iyɔ́ɔpi n le yɛ̀ɛ̀ tíyɛlɛ ɑpi pi n sélei rɛ “lisɔnɛ piwɑi.”

²⁶Amɑ́ ɑ́i kɑpɛ lɛ̃ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ́ n we. Nɔ́kɛnɛ́cɔpɛ úyukɔɔ́ kɑi pisɛ rɛ ukɛ́ usíńsɑ́. Li pisɛ rɛ úyukɔɔ́ ukɛ́ n we yɑrɛ ukɛikɔ́.

²⁷Ukɛikɔ́ yɛɛ ilukɛ n wɑi nɛ uyɛ̃ kuu ilukɛ n wɑi kɛcɔpɛ úye yɛɛ úyukɔɔ́? Ái uyɛ̃ kuu i n wɑii? Too, nɛ̃́ nɛ nɔ́kɛnɛ́cɔpɛ we yɑrɛ ukɛikɔ́ uyɛɛ ilukɛ n wɑi.

²⁸Nɔ nɛ́ ritikilɛ nɛ ɑsei, nɔn kɑhɑri tɔ́ nɛ nnɔ̃́ tɔn nɛ ituŋɛ iyɛ-i kɑi nɛ́ ḿ peikɛɛ kɛ́mɛɛ we.

²⁹Lɛ̃ nnyɑ kɑm Uléécɑɑ iyɔɔpi nɔ́ pɑnɛ yɑrɛ kɛ Unɛ́sɑ́ɑ uu nɛ́ i ḿ pɑ mɛcɔ.

³⁰Tɔ́ nɛ nnɔ̃́ yɛ́ inɛ́yɔ́ɔpi-i kɛsẽ́ tonɛ ɑri le ɑri kɔ níru, ɑni sinɛ́yɔ́ɔpitonɛ-i tonɛ ɑni Isirɑyɛɛli ɑmɑrɛ kɛfi nɛ ɑtɛ́ nyɛ̃ túhɑɑnɛ.

³¹Simɔɔ, Simɔɔ, ɑ kutu ricɔ, Setɑni yɛ ncée we rɛ ukɛ́ pɔ́ pɑ́ŋɑi yɑrɛ kɑpi yɛ ɑsírɛ́ m pɑ́ŋɑi ɑpi ɑcɔ́lɛ́ lésɛ.

³²Amɑ́ nɛ nɛ Uléécɑɑ pɔ́ tẽ́ tɛ ɑ́i kɑpɛ wɑ rɛ mpɔ́fɑtɛnɛ yɛ nɛ pɔ́ kpu. Amɑ́ pɔn píyei kɛnɛ́mɛɛ m pɛɛmɛ, ɑ pipɔ́mɑ́rɛcɔ itisi rikpɑ́sɛ.

³³Piyɛɛ uu u mɑɑ rɛ: Upíimɑ, nɛ ŋmurɛi rɛ ḿpɑ́ in kukpɑniilee yɛ ku kɛ́ pɔ́ ritiki, nɛ́ɛ ḿpɑ́ nkpɔ yɛ mu tɔkɛ́ kɛsẽ́ kpu.

³⁴Yeesu uu rɛ: Piyɛɛ, nɛ pɔ́ mɑɑ rɛ icɑ̃́ ikɛ́ kɛlenɛ n kooi, pɔ́ mɛpehẽ mɛtɑɑni kɛsi rɛ ɑ́ɑ nɛ́ nyu.

³⁵Yeesu uu pɛɛ pi mɑɑ rɛ: Kɑm nɔ́ n tũ, ɑ́ni kɛwóó nɛ kulɔ́ɔ nɛ ɑnɛ́ɛ́ri rimmúlú, linyinɛ yɛ nɔ́ ripɑ́rílɛɛ? Api rɛ: Líkɑ ɑ́i tɔ́ ripɑ́rí.

³⁶Uu pɛɛ pi mɑɑ rɛ: Amɑ́ úye un nkpéni kɛwóó m mɑ́, li pisɛ rɛ ukɛ́ kɛ rimúlú, úye un kɔ kulɔ́ɔ m mɑ́, li pisɛ rɛ ukɛ́ ku kpísi. Úye unsɑ́ kɔ titɔpitɛ́hɛ m mɑ́, li pisɛ rɛ ukɛ́ uilũ yɑ́ɑ́ uú nɛ risɛ lɔlu.

³⁷Likumúŋɛ́ rɛ rinɔ́ɔ tɛ̃ kɑi kɛnɛ́cɑ́ɑ́ rítɛlɛ́-i n wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: Pi piwɑikópɛkɔɔ́ kɛcɔpɛ u yekei yɛ wɑlɛ. Lɛlɛɛ kɛnɛ́cɑ́ɑ́ n wɔ́lɑɑmɛlɛ̃ yɛ tulɛ.

³⁸Pipirɛtiki ɑpi u mɑɑ rɛ: Upíimɑ, ɑtɔpitɛ́hɛ ɑtɛ́ yɛ nnyɛ́. Uu rinɔ́ɔ pi yɔ́su rɛ: Li wɑlɛ.

³⁹Yeesu uu yisi uu Olifiyee rikúú kɛcɑ́ɑ́ sĩ́ yɑrɛ kuu yɛ pɛɛ kei n sɔ́nɛ mɛcɔ. Upipirɛtiki ɑpi u tiki.

⁴⁰Kɑpi kɛlõ kɛ̃ n tuipɔ, uu pi mɑɑ rɛ: Ani yɛ kɛyómɛ yɑ́ɑ́si ɑ́ni kɑpɛ nɛ pipeikɛɛ kɛ́mɛɛ ń loó nnyɑ.

⁴¹Uu lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́ nɛ kɛtɑɑ pi wɑi, tinɑ̃ tɛɛ pikɛcɔpɛ ń we yɛ tu yɑrɛ kunípɛ ripɑrɛ mɛfomɛ kumúŋɛ́, uú hɑ wulɑ uu kɛyómɛ yɑ́ɑ́si rɛ:

⁴²Sɑ́ɑ, in tɛ pɔ ŋmurɛi, ɑ tíyɛsɛ ntóósi kɛporipi nkɛ́ kɛkɛ́ nɛ kɛtɑɑ nɛ́ wɑ. Ḿpɑ́ nɛ lɛ̃, ɑ́i kɑpɛ mɛnɛ́lɑ mɛɛ yɛ́ wɑ, ɑmɑ́ likɛ́ mɛpɔ́kɔ́.

⁴³Uléécɑɑtumɛ uu pɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ kpɑ́fúmɛ rɛ ukɛ́ itisi u hɛ.

⁴⁴Mpɔ́ɔcɑɑi píimɑ nn Yeesu tini, uú nɛ piyómɛyɑ́hɑɑ kɛ́yu m mɑhɑnlɛ̃, urikɑhɑ ɑri pɔ́lɔ́ yɑrɛ mɛ́nyɛ, tin cɔlɔi.

⁴⁵Kuu piyómɛyɑ́hɑɑ ḿ mɑsí, uu upipirɛtiki-mɛ̃ pɛlɛ uu pi lɛɛpɔ pin lɔni nɛ mpɔ́ɔcɑɑi.

⁴⁶Uu pi mɑɑ rɛ: Yo nnyɑ kɑni lɔni? Ani yisi ɑni kɛyómɛ yɑ́ɑ́si ɑ́i kɑpɛ wɑ rɛ nɔ pipeikɛɛ-i lóipɔ.

⁴⁷Un kei lɛ̃ símisi risoiwuí ɑri tuipɔ, upipirɛtiki kɛfi nɛ pitɛ́ pɛ̃ usɛ kɑpi yɛ n sée rɛ Yutɑsi un pikɛyu we. Uú nɛ Yeesu kɔ uu u pirɑ.

⁴⁸Amɑ́ Yeesu uu u mɑɑ rɛ: Pɔ́ Usoi Kɛpipi ripirɑ ɑɑ́ nɛ pilɑ́ɑrɔ ɑnipɛ-i kɛ wɑi, nɛ́ɛ yo?

⁴⁹Kɛ Yeesu pisencɔ ɑpi n yɛ̃́ lɛlɛɛ n wɑinɛ, ɑpi u pisɛ rɛ: Upíimɑ, tɔkɛ́ ɑtɛ́hɛ kpísii?

⁵⁰Piusɛ uu Uléécɑɑ usinɑ ukɛikɔ́ kutu lukɛ-lukɛ seḿ.

⁵¹Amɑ́ Yeesu uu rɛ: Áni kɑpɛ lɛ̃ tikpɑ́, li wɑlɛ. Uu usoi uyɛ̃ kutu cɑ uu u pɔisɛ.

⁵²Yeesu uu lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́ pɛpɛɛ yɛ Uléécɑɑ inyɔ́ɔnsɛ n wɑ piwɛ́ɛ́sɛ nɛ pimɛ́rɛ́ uwɛ́ɛ́sɛ nɛ kuyu piwɛ́ɛ́sɛ pɛɛ pitínɛ u n hɑ́pɔ mɑɑ rɛ: Li pisɛ rɛ nɔkɛ́ pitínɛ nɛ́ kɑm nɔn ɑtɛ́hɛ nɛ ɑpúnípi mulɛilɛ̃ yɑrɛ usoi kpɑ́ɑ́ree?

⁵³Siyɑ́ɑ nnɛ́í kɛ tɔ́ nɛ nnɔ̃́ ɑri yɛ kɛsẽ́ Uléécɑɑ kɛyɔ-i n we, ɑ́ni kei ncée wɛ́ɛsi nɔkɛ́ nɛ nɛ́ tĩ́. Amɑ́ ituŋɛ nnyí yɛ nɔ́ nɛ kuŋmɑhɑ uyɔɔpi ikɔ́ lɛ.

⁵⁴Api Yeesu tini ɑpí nɛ Uléécɑɑ usinɑ kɛyɔ sĩ, Piyɛɛ un kɛtɑɑ-pɔ pi tikilɛ̃.

⁵⁵Api kɛ́yɔcɔpɛ nnɑ wénesi ɑpí tonɛ, Piyɛɛ uu pɛpɛɛ nnɑ n wéni kɛcɔpɛ tonɛ.

⁵⁶Unɔ́si kɛikɔ́ unyinɛ uu u yɛnu un nnɑ kɛkúrí tṹ, uu u nyɑ́nɛi tíḿḿ uu rɛ: Usoi nkó ricuruu yɛ pɛɛ Yeesu tikilɛnlɛ.

⁵⁷Piyɛɛ uu kɛ́su, uu unɔ́si uyɛ̃ mɑɑ rɛ: Ám u nyu, unɔ́si.

⁵⁸Kɑi rinkpɑ́sɛ, unyinɛ ucɔ uu u yɛnu uu rɛ: Pɔ pisoi pɛ̃ usɛ lɛ! Amɑ́ Piyɛɛ uu rinɔ́ɔ yɔ́su rɛ: Ám pikɛcɔpɛ we.

⁵⁹Likɛ́ nɛ mɛsɛ pipépɛ rinkpɑ́, unyinɛ ucɔ uu kɔ ń-yupɑpɛ nɛ pimɑ́ɑ kpɑ́ rɛ: Asei kɛcɑ́ɑ́, usoi nkó yɛ pɛɛ u tikilɛnlɛ, likumúŋɛ́ rɛ u Kɑlilee ukɔ́ lɛ.

⁶⁰Amɑ́ Piyɛɛ uu rinɔ́ɔ yɔ́su rɛ: Ám nyu lɛ̃ kɑɑ ń lɑ pɔkɛ́ mɑlɛ. Kumúŋɛ́ kpɛ-i kuu nní n símisi, icɑ̃́ ii kooi.

⁶¹Upíimɑ uu pɛɛ́ ŋmɛɛlú uu Piyɛɛ weríí. Piyɛɛ uu léisɛ rɛ Upíimɑ yɛ u mɑɑ rɛ: Icɑ̃́ ikɛ́ kɛlenɛ n kooi, pɔ́ kɛsi mɛtɑɑni rɛ ɑ́ɑ nɛ́ nyu.