Luki 12:16-55

¹⁶Uu pɛɛ kɛnyɑ́rũ pi wɑi rɛ: Umɑ́mɑ́ unyinɛ yɛɛ pɛɛ sitẽ mɑ́ sin ilukɛ u wɑi.

¹⁷Uu músu uu nfɑsimɛ́ wɑi rɛ: Íye kɑm wɑinɛ? Kɛwɑi ɑ́kɛ nɛ nɛ́ we kei kɑm yɛ́ inɛ́lukɛ nnɛ́í n súúkɛɛ.

¹⁸Uu lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́ umɛcirɛ mɑɑ rɛ: Nɛ ɑnɛ́símɛ forɛsinɛ ɑm ɑmɑ́ɑ mɔ́mti, ɑm kei mɛnɛ́lukɛpipi nɛ linɛ́kɔ́ tɔrɔɔ nnɛ́í súúkɛɛ.

¹⁹Am pɛɛ limɛmɑ́ɑ́ mɛnɛ́círɛ mɑɑ rɛ: Nɛ mɛyíkíyiki nkpéni ilukɛ yɛɛ yɛ́ ɑŋmɛ̃ kulúi nɛ́ n wɑ mɑ́lɛ. Lɛ̃ nnyɑ nɛ́ n wéntɛlɛ̃ nɛn le nɛn níru nɛn mpɔ́ɔnɑrɛ-i we.

²⁰Amɑ́ Uléécɑɑ uu u mɑɑ rɛ: Pɔ́ uníri nkó! Kɛsinɛ nkɛ́ cirɛ kɛ mpɔ́fɑ́ɑ nn kɛ́tɔ wɑinɛ. Lin lɛ̃ n wɑ, wóo yɛ́ pɛɛ lɛ̃ kɑɑ nní mɛpɔ́círɛ n yikikɛɛ n te?

²¹Yeesu uu kpɑ́ rɛ: Limɛcɔ kɑi we nɛ uyɛɛ nní mɛmɑ́ umɛcirɛ n cɑ́pinɛ, ɑmɑ́ úu pɛɛ Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ líkɑ mɑ́.

²²Yeesu uu pɛɛ upipirɛtiki mɑɑ rɛ: Lɛ̃ nnyɑ kɑm nɔ́ mɑɑ rɛ ɑ́ni kɑpɛ yɛ lɛ̃ kɑni yɛ́ n li nɔkɛ́ nɛ nfɑ́ɑ m mɑ́ nɛ ilũ kɑni yɛ́ nɔ́inɛ́piŋɛ kɛcɑ́ɑ́ ń yɑ́rii nfɑsimɛ́ wɑ.

²³Likumúŋɛ́ rɛ nfɑ́ɑ yɛ ilukɛ felɛ, ipiŋɛ in ilũ fe.

²⁴Ani ɑ́kpɑɑ́ŋ-kpɑɑ́ŋ tipɑí, ɑ́ɑ yɛ lukɛsi ɑ́ɑ yɛ kɔ kpɑsi, ɑ́ɑ kɛlukɛyekei mɑ́ ɑ́ɑ kɔ risímɛ mɑ́, ɑmɑ́ Uléécɑɑ yɛ ɑ kpíniilɛ. Nɔ nɛ mɛyɑ́nsei sinúipi ríyu mɑ́lɛ.

²⁵Nɔ́ úye yɛɛ yɛ́ fe uu nfɑsimɛ́ wɑi uú hɑ nɛ unfɑɑ ɑŋmɛ̃ ḿpɑ́ nkɑ́ripi kpɑ́sɛ?

²⁶In tɛ ɑ́ni líkɑ kuwɑi we likɛi síńsɑ́ lɛ̃ kɛ́mɛɛ, yo nnyɑ kɑni pɛɛ litɔ́rɔɔ nní kɛ́mɛɛ nfɑsimɛ́ wɑi?

²⁷Ani sicɑrɛ sɛɛ yɛ n fɛlɛsi ripɑí nkɛ̃́. Mɛfɛlɛ mɛ̃ ɑ́mɛ yɛ pikɛi píkɑ wɑ ɑ́mɛ yɛ kɔ líkɑ yóõ, ɑmɑ́ kɛ́ nɔ́ símisi rɛ ḿpɑ́ nɛ lɛ̃, uyɔ́ɔpi Sɑlomɔɔ ricuruu nɛ umɛmɑ́ nnɛ́í úu pɛɛ ilũ inyinɛ mɑ́ yɛɛ ń nyɑḿ ɑi mɛfɛlɛ mɛnyinɛ tulu.

²⁸Nɔ́ pisoi mpí nfɑtɛnɛ ńn piyɛ. In tɛ Uléécɑɑ yɛ mɛyúi mɛɛ nɛni kɛcɑrɛ-i ń we pin kɔ kóso nnɑ mɛ ŋmɑɑsinɛ lɛ̃ sɔnukusɛ, nɔ̃́ kɛcɑ́ɑ́ kúu yɛ́ mɛníŋɛ ripɑíí?

²⁹Áni kɑpɛ nɔ́mɛnɛ́círɛ nfɑsimɛ́ tɑ̃ tɛ yo kɑni yɛ́ li nɛ́ɛ yo kɑni yɛ́ n ntí. Lɛ̃ ɑ́i kɑpɛ nfɑsimɛ́ nɔ́ n we.

³⁰Pɛpɛɛ ɑ́pi Uléécɑɑ m pɑkɑrɛlɛ̃ pɛɛ lɛ̃ likɔ́ mɛsɛ́rɛ wɛ́ɛ́si. Amɑ́ Nɔ́unɛ́sɑ́ɑ yɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we yɛ nyulɛ lɛlɛɛ nɔ́ ḿ pɑ́rílɛ̃.

³¹Uléécɑɑ iyɔɔpi kɑni yɛ́ mɛníŋɛ wɛ́ɛ́si, uu pɛɛ litɔ́rɔɔ nní nnɛ́í mpuri nɔ́ hɛ.

³²Yeesu uu kɔ upipirɛtiki pimɑ́ɑ kpɑ́ rɛ: Áni kulúi we, ɑmɑ́ iwɑmɛ íi kɑpɛ nɔ́ wɑ. Li we rɛ Nɔ́unɛ́sɑ́ɑ yɛ lɑ rɛ ɑni uiyɔɔpi kɛ́mɛɛ lompɔ.

³³Ani nɔ́linɛ́kɔ́ yɑ́lisi ɑni lisiwóó píwɛkɔɔ́ hɔ́ɔ́nɛntɛ. Ani ɑwóólɔɔ kpɔcirɛ́ mulɛi, ɑni nɔ́mɛnɛ́círɛ mɛmɑ́ cɑ́pinɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ, kei kɑ́mɛ píkɑi m pɔlunɛ. Piyɑɑ ɑ́pi píkɑi mɛ cɑnɛ, ɑpɑpi ɑ́ɑ kɔ mɛ cɑɑinɛ.

³⁴Likumúŋɛ́ rɛ kei kɛ nɔ́mɛnɛ́mɑ́ ɑmɛ ń we, kei kɛ nɔ́nnɛ́fɑsimɛ́ nn yɛ n we.

³⁵Ani nɔ́mɛnɛ́círɛ n cɑ́pinɛlɛ̃ nɔn nɛ we, ɑni nɔ́ɑnɛ́tɑmpɑ́lɑ sihɑlɛ n télɛ̃, ɑni nɔ́sinɛ́firɑ́ɑ n sɛ́lɛ̃.

³⁶Ani pikɛikɔ́ pɛɛ piuyɔsɑɑ m mɛ̃́ mɛcɔ n we. Pinɔ́sikpikɛ́ ɑnyɑ̃́ kuu léérinɛ ukɛ́ rinɔnɔɔ rikóḿkóḿ nɔkɛ́ mɛsɛ nɛ mɛsɛ u hɑ́nnɛ ukɛ́ lompɔ.

³⁷Pínɑrɛkomɛ yɛ pi, pikɛikɔ́ pɛ̃ kɛ ukɛisɑɑ uu yɛ́ n lɛɛmɛ pin nɛ nyɑ́ni. Asei kɑm nɔ́ símisi, u umɛcirɛ nyɔ́ɔnsɛnɛ uu pi tonsɛ, uu ilukɛ pi wɑi rɛ pikɛ́ li.

³⁸Un kɛsinɛcɔ nɛ likɛpirɛ n kɑ uu pi lɛɛri pin nyɑ́ni, pínɑrɛkomɛ yɛ pi.

³⁹Ani ńsɔnɛ ceri rɛ in tɛ kɛ́yɔ usɑɑ yɛ pɛɛ nyu ituŋɛ iyɛ-i kɛ uyɑɑ uu n sɔ́nti, u yɛ́ pɛɛ́ n nyɑ́nilɛ úu yɛ́ tíyɛ uyɑɑ ukɛ́ kulee fori ukɛ́ lompɔ.

⁴⁰Nɔ́ɔkɛ́ nɔ́mɛnɛ́círɛ mɛsɛ́rɛ n cɑ́pinɛlɛ̃ nɔn nɛ mɛ̃́. Kumúŋɛ́ kpɛ-i kɑ́ni nɛ m músu kɛ Usoi Kɛpipi ɑkɛ pɛɛri.

⁴¹Piyɛɛ uu pɛɛ u mɑɑ rɛ: Upíimɑ, yɑrɛ tɔ̃́ ŋmɑnɛ nnyɑ kɑɑ kɛnyɑ́rũ nkɛ́ wɑ nɛ́ɛ nɛ pisoi tɔrɔɔ nnɛ́í?

⁴²Upíimɑ uu rinɔ́ɔ yɔ́su rɛ: Wóo we yɑrɛ ukɛikɔ́ yɛɛ ɑsei n tíkilɛ̃ un kɔ mɛwɛ́ɛ́sɛsɔhɔ mɑ́? Uyɛɛ ukɛikɔ́ uyɛ̃ kɛ úyɔsɑɑ uu yɛ́ nɛ kɛ́yɔ rin-yɑ́ rɛ ukɛ́ kɛ m pɑílɛ̃, uu yɛ upikɛicɔ ilukɛ pɑ kumúŋɛ́ kpɛ-i kɑi m pisɛ.

⁴³In tɛ úyɔsɑɑ yɛ ukɛikɔ́ uyɛ̃ lɛɛmɛ un mɛsei upikɛi kɛcɑ́ɑ́ we, u únɑrɛkomɛ lɛ.

⁴⁴Asei kɑm nɔ́ símisi: Úyɔsɑɑ yɛ ulikɔ́ nnɛ́í u múísɛnɛ rɛ ukɛ́ likɛcɑ́ɑ́ m pɑílɛ̃.

⁴⁵Amɑ́ ukɛikɔ́ uyɛ̃ un umɛcirɛ m mɑɑ rɛ: Unɛ́yɔsɑɑ mɛkɑmɛ yɛ nɑ́ŋɑilɛ. Un upikɛicɔ pikpɑ́fii rinkɑ́pɑ́ɑ́, un le un pom,

⁴⁶kɛyɑ́ɑ kɛ̃ nɛ ituŋɛ iyɛ̃ kúu nɛ m músu kɛ́mɛɛ kɛ úyɔsɑɑ uú hɑ sɔ́nti. Kei kuu yɛ́ pɛɛ ukɛikɔ́ uyɛ̃ lɑkɑsɛ uu íwɛ u wɑi yɑrɛ kɑpi yɛ pɛpɛɛ ɑ́pi ɑsei n tíkilɛ̃ n wɑ mɛcɔ.

⁴⁷Ukɛikɔ́ nkó yɛɛ uuyɔsɑɑ mɛpɔɔlɑ n nyu, ɑmɑ́ úu kɔ pɛɛ píkɑi umɛcirɛ cɑ́pinɛnɛ ukɛ́ nɛ n we, úu kɔ pɛɛ uuyɔsɑɑ mɛlɑ wɑinɛ, pi yɛ́ liute mɛyɑ̃́ fɑpii.

⁴⁸Ukɛikɔ́ nkó yɛɛ úu úyɔsɑɑ lilɑlɑ n nyu uu pɛɛ ncɑɑi mɛɛ nɛ ipépi n sɑ́ wɑi, pi yɛ́ liute fíí fɑ́pii. Pin úye mɛyɑ̃́ m pɑ, mɛyɑ̃́ kɑpi liute pisɛnɛ, pin úye mɛyɑ̃́ timmúísɛ, mɛyɑ̃́ kɑpi liute kórunɛ.

⁴⁹Yeesu uu pimɑ́ɑ kpɑ́ rɛ: Nɛ kɑlɛ kɛ́ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ nnɑ risɛ́. Li nkpɑ́ni yɑrɛ nkɛ́ pɛɛ pisɛ́ mɑ́ɑ́lɛ̃.

⁵⁰Li kɔ pisɛ rɛ kɛ́ míni wolɛ. Lɛlɛɛ íwɛ iyɛ̃ kɑm n lenɛ. Mɛyíkíyiki kɑḿ lɑ rɛ liituŋɛ iyɛ̃ ikɛ́ pɛɛ pitulɛ m mɑ́ɑ́lɛ̃.

⁵¹Nɔ músu rɛ nkíŋniŋɛ kɑḿ nɛ kɛteni-i kɑɑ? Nɛ nɔ́ mɑɑ rɛ “ɑɑí”, ɑmɑ́ pikériinɛ kɑḿ nɛ nɔ́ kɑ.

⁵²Kɑí nɛ nɛni rimpɑ́, kɛ́yɔ kɛɛ pisoi pinupũ m mɑ́ yɛ́ rikénɛ, kuwɛ́lɛ́ kusɛ pitɑɑni, kuwɛ́lɛ́ kucɔ pitɛ́, pin nɛ tɔpu.

⁵³Usɑ́ɑ yɛ́ nɛ ukɛpipi tɔ, kɛpipi pɔ́ɔ kɔ nɛ usɑ́ɑ tɔpu, úni uú nɛ uukpére tɔpu, ukpére pɔ́ɔ nɛ úni tɔpu, unyɑ́ɑni uú nɛ ufɔsi tɔpu, ufɔsi pɔ́ɔ nɛ unyɑ́ɑni tɔpu.

⁵⁴Yeesu uu kɔ pisoi pɛɛ n cɑ́pinɛlɛ̃ pimɑ́ɑ kpɑ́ rɛ: Kɑni yɛ ɑhopɛ n yɛ̃́ ɑn kɛtuŋɛlolɛ́-mɛ̃ leeri, nɔ yɛ mɛsɛ nɛ mɛsɛ mɑɑ rɛ: “Ikónɛ yɛ cuuninɛ”. Lɛ̃ kɑi yɛ kɔ mɛsei wɑ.

⁵⁵Nɔn kɔ n yɛ̃ tɛ kuyɔ yɛ ituŋɛ kumii-mɛ̃ pepuri, nɔ yɛ mɑɑ rɛ: “Kutói yɛ wɑinɛ”. Lɛ̃ kɑi yɛ kɔ mɛsei wɑ.