Псалми 90:3-13

³Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!

⁴Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна...

⁵Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:

⁶уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!

⁷Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,

⁸Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!

⁹Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...

¹⁰Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...

¹¹Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!

¹²Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!

¹³Привернися ж, о Господи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!