Дії 9:15-40

¹⁵І промовив до нього Господь: Іди, бо для Мене посудина вибрана він, щоб носити Ім'я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля.

¹⁶Бо Я покажу йому, скільки має він витерпіти за Ім'я Моє.

¹⁷І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: Савле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видющий, і наповнився Духа Святого!

¹⁸І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска, і зараз видющий він став... І, вставши, охристився,

¹⁹і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.

²⁰І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він Божий Син,

²¹І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визнавців оцього Ім'я, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й привести до первосвящеників?

²²А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той то Христос.

²³А як часу минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,

²⁴та Савлові стала відома їхня змова. А вони день і ніч чатували в воротях, щоб убити його.

²⁵Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші.

²⁶А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень.

²⁷Варнава тоді взяв його та й привів до апостолів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміливо навчав у Дамаску в Ісусове Ймення.

²⁸І він із ними входив і виходив до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я Господа.

²⁹Він також розмовляв й сперечався з огреченими, а вони намагалися вбити його.

³⁰Тому браття, довідавшися, відвели його до Кесарії, і до Тарсу його відіслали.

³¹А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарії мала мир, будуючись і ходячи в страсі Господньому, і сповнялася втіхою Духа Святого.

³²І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що мешкали в Лідді.

³³Знайшов же він там чоловіка одного, на ймення Еней, що на ліжку лежав вісім років, він розслаблений був.

³⁴І промовив до нього Петро: Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели собі сам! І той зараз устав...

³⁵І його оглядали усі, хто мешкав у Лідді й Сароні, які навернулися до Господа.

³⁶А в Йоппії була одна учениця, на ймення Тавіта, що в перекладі Сарною зветься. Вона повна була добрих вчинків та милостині, що чинила.

³⁷І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й поклали в горниці.

³⁸А що Лідда лежить недалеко Йоппії, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох мужів, що благали: Не гайся прибути до нас!

³⁹І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в горницю. І обступили його всі вдовиці, плачучи та показуючи йому сукні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була.

⁴⁰Петро ж із кімнати всіх випровадив, і, ставши навколішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: Тавіто, вставай! А вона свої очі розплющила, і сіла, уздрівши Петра...