Дії 7:32-60

³²Я Бог отців твоїх, Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів! І затрусився Мойсей, і не відваживсь поглянути...

³³І промовив до нього Господь: Скинь взуття з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля!

³⁴Добре бачив Я утиск народу Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх визволити. Тепер ось іди, Я пошлю до Єгипту тебе.

³⁵Цього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: Хто наставив тебе за старшого й суддю, цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, послав за старшого й визвольника.

³⁶Він їх вивів, чуда й знамена вчинивши в землі єгипетській, і на Червоному морі, і сорок років у пустині.

³⁷Це той Мойсей, що прорік Ізраїлевим синам: Господь Бог вам підійме Пророка від ваших братів, як мене, Його слухайте!

³⁸Це той, що в пустині на зборах був з Анголом, який промовляв йому на Сінайській горі, та з отцями нашими, і що прийняв він живі слова, щоб їх нам передати;

³⁹що його не хотіли отці наші слухати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту,

⁴⁰промовивши до Аарона: Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо не знаємо, що сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас із краю єгипетського...

⁴¹І зробили вони тими днями теля, і бовванові жертви приносили та веселилися з діл своїх рук.

⁴²Але Бог відвернувся від них, і попустив їх вклонятися силі небесній, як написано в книзі Пророків: Чи заколення й жертви Мені ви приносили сорок років у пустині, о доме Ізраїлів?

⁴³Ви ж носили намета Молохового, і зорю вашого бога Ромфана, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм... Через те запроваджу вас аж за Вавилон!

⁴⁴У наших отців на пустині була скинія свідоцтва, як Той ізвелів, Хто Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив.

⁴⁵Її наші отці й узяли, і внесли з Ісусом у землю народів, яких вигнав Бог з-перед обличчя наших отців, аж до часу Давида.

⁴⁶Він у Бога знайшов благодать, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова.

⁴⁷І Соломон збудував Йому дім.

⁴⁸Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк:

⁴⁹Мені небо престол, а земля то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, говорить Господь, або місце яке для Мого відпочинку?

⁵⁰Хіба не рука Моя все це створила?...

⁵¹О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви завжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!

⁵²Котрого з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,

⁵³ви, що Закона одержали через зарядження Анголів, та не зберігали його!...

⁵⁴Як зачули ж оце, вони запалилися гнівом у серцях своїх, і скреготали зубами на нього...

⁵⁵А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,

⁵⁶і промовив: Ось я бачу відчинене небо, і Сина Людського, що по Божій правиці стоїть!...

⁵⁷Та вони гучним голосом стали кричати та вуха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...

⁵⁸І за місто вони його вивели, і зачали побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака, який звався Савлом.

⁵⁹І побивали камінням Степана, що молився й казав: Господи Ісусе, прийми духа мого!...

⁶⁰Упавши ж навколішки, скрикнув голосом гучним: Не залічи їм, о Господи, цього гріха! І, промовивши це, він спочив...