До римлян 10:11-20

¹¹Глаголе бо писаннє: Всяк, хто вірує в Него, не осоромить ся.

¹²Бо нема ріжницї між Жидовином і Греком; Він бо Господь усіх, богатий для всїх, хто призиває Його.

¹³Всяк бо, хто призове імя Господнє, спасеть ся.

¹⁴Як же призивати муть Того, в кого не увірували? як же вірувати муть, про кого не чули, як же чути муть без проповідаючого?

¹⁵А як же проповідати муть коли не будуть послані? яко ж писано: Що за красні ноги благовіствуючих впокій, благовіствуючих про добре?

¹⁶Та не всї послухали благовістя. Ісаїя бо глаголе: Господи, хто увірував голосу нашому?

¹⁷Тим же то віра (приходить) через слуханне, слуханне ж через слово Боже.

¹⁸Тільки ж глаголю: Хиба вони не чули ? Нї, по всїй землі бо розійшов ся гомін їх і до кінцїв вселенної глаголи їх.

¹⁹І ще питаю: Хиба не розумів Ізраїль? Первий Мойсей глаголе: Завдам вам через (тих, що) не (єсть мій) нарід, народом безумним завдам жалю вам.

²⁰Ісаїя ж зосьміливсь і глаголе: Знайшли мене ті, що не шукали, обявивсь я тим, що не питали про мене.