42Та Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене, але ради народу, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене.
43І, промовивши це, Він скричав гучним голосом: Лазарю, вийди сюди!
44І вийшов померлий, по руках і ногах обв'язаний пасами, а обличчя у нього було перев'язане хусткою... Ісус каже до них: Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив...
45І багато з юдеїв, що посходилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували.
46А деякі з них пішли до фарисеїв, і їм розповіли, що Ісус учинив.
47Тоді первосвященики та фарисеї скликали раду й казали: Що маємо робити, бо Цей Чоловік пребагато чуд чинить?
48Якщо так позоставимо Його, то всі в Нього ввірують, і прийдуть римляни, та й візьмуть нам і Край, і народ!
49А один із них, Кайяфа, що був первосвящеником року того, промовив до них: Ви нічого не знаєте,