Від Марка 5:6-25

⁶А коли він Ісуса побачив здалека, то прибіг, і вклонився Йому,

⁷і закричав гучним голосом, кажучи: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Богом Тебе заклинаю, не муч Ти мене!

⁸Бо сказав Він йому: Вийди, душе нечистий, із людини!

⁹І запитав Він його: Як тобі на ім'я? А той відповів: Леґіон мені ймення багато бо нас.

¹⁰І він Його дуже просив, щоб їх не висилав із тієї землі.

¹¹Пасся ж там на горі гурт великий свиней.

¹²І просилися демони, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них ми ввійшли.

¹³І дозволив Він їм. І повиходили духи нечисті, і в свиней увійшли. І гурт кинувся з кручі до моря, а було зо дві тисячі їх і вони потопилися в морі...

¹⁴А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повиходили люди побачити, що сталось.

¹⁵І прийшли до Ісуса й побачили, що той біснуватий, що мав леґіона, убраний сидів, і при умі, і полякались вони...

¹⁶Самовидці ж їм розповіли, що сталося з тим біснуватим, також про свиней.

¹⁷І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього краю.

¹⁸А як Він сів до човна, то біснуватий став просити Його, щоб залишитися з Ним.

¹⁹Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: Іди до дому свого, до своїх, і їм розповіж, які речі великі Господь учинив тобі, і як змилувався над тобою!

²⁰І пішов він та в Десятимісті зачав проповідувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались!

²¹І коли переплив Ісус човном на той бік ізнов, то до Нього зібралось багато народу. І був Він над морем.

²²І приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому,

²³і дуже благає Його та говорить: Моя дочка кінчається. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила!...

²⁴І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього.

²⁵А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була,