Від Луки 24:17-30

¹⁷Рече ж до них: Що се за речі, про котрі розмовляєте між собою йдучи, та сумуєте?

¹⁸Озвав ся ж один, на ймя Клеопа й каже до Него: Хиба Ти один захожий у Єрусалимі, і не знаєш, що стало ся в йому сими днями?

¹⁹І рече їм: Що ж таке? Вони ж сказали Йому: Про Ісуса Назарянина, що був муж пророк, сильний ділом і словом перед Богом і всїм народом,

²⁰як видали Його архиєреї та князї нащі на суд смертний і розпяли Його.

²¹Ми ж уповали, що се Він, що має збавити Ізраїля; а до всього того третій се день іде сьогоднї, як се стало ся;

²²тільки ж і жінки деякі з наших налякали нас, бувши рано при гробі

²³і, не знайшовши тїла Його, прийшли оповідуючи, що явленне ангелів бачили, котрі глаголють, що Він живий.

²⁴І пійшли деякі з наших до гробу, й знайшли так,, як і жінки казали; Його ж не бачили.

²⁵І рече Він до них; о безумні і лїниві серцем вірувати всьому, що промовили пророки!

²⁶Чи не мусїв се терпіти Христос і ввійти в славу свою?

²⁷І, почавши від Мойсея і від усіх пророків, виясняв Їм у всіх писаннях про Него.

²⁸І наближались до села, куди йшли, й Він зробив, нїби хоче йти далі.

²⁹Вони ж удержували Його, кажучи: Зостань ся з нами; бо вже надвечір, і нахилив ся день. І ввійшов, щоб зостатись із ними.

³⁰І сталось, як сидів Він за столом а ними, взявши хліб, благословив, і переломивши, подав їм.