Від Луки 20:13-44

¹³Рече ж пан виноградинка: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.

¹⁴Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходімо вбємо його, щоб наше було наслїддє.

¹⁵І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?

¹⁶Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!

¹⁷Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі; сей став ся головою угла?

¹⁸Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.

¹⁹І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо що до них приповість сю сказав.

²⁰І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшині та власті игемоновій.

²¹І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правді на путь Божий наставляєш.

²²Годить ся нам кесареві данину давати, чи нї?

²³Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокутуєте?

²⁴Покажіть менї денария. Чиє мав обличчє і надпись? Озвавшися ж сказали: Кесареве.

²⁵Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові

²⁶І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.

²⁷Приступивши ж тоді деякі з Садукеїв, котрі перечять, шо є воекресеннє, питали Його,

²⁸говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездітний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.

²⁹Сім оце братів було; й первий, взявши жінку, умер бездітний.

³⁰І взяв другий жінку, та й сей умер бездітний.

³¹І третій узяв її, та й не зоставили дітей, і повмирали.

³²Опісля ж усїх умерла й жінка.

³³Оце ж у воскресенню кому з них буде жінкою? сім бо мали її за жінку.

³⁴І відказуючи рече їм Ісус: Сини сьвіту сього женять ся й видають заміж:

³⁵которі ж удостоють ся дождати віку того й воскресення з мертвих, ті нї женять ся анї віддають заміж:

³⁶бо ані вмерти не можуть, рівні бо ангелам і сини вони Божі, воскресення синами бувши.

³⁷А що встають мертві, то й Мойсей показав коло купини, як зве Господа Богом Авраама, й Богом Ісаака, й Богом Якова.

³⁸Бог же не мертвих а живих, всї бо Йому живуть.

³⁹Озвавши ся ж деякі з письменників, казали: Учителю, добре глаголав єси.

⁴⁰І більш не сьміли питати Його нї про що.

⁴¹Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?

⁴²А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правиці в мене,

⁴³доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх.

⁴⁴Давид оце Господом Його зве: як же Він син Його?