Пісня над піснями 4:10-16

¹⁰Яке любе кохання твоє, о сестрице моя, наречена! Скільки ліпше кохання твоє за вино, а запашність олив твоїх за всі пахощі!...

¹¹Уста твої крапають мед щільниковий, моя наречена, мед і молоко під твоїм язичком, а пахощ одежі твоєї як ліванські ті пахощі!

¹²Замкнений садок то сестриця моя, наречена моя замкнений садок, джерело запечатане...

¹³Лоно твоє сад гранатових яблук з плодом досконалим, кипри із нардами,

¹⁴нард і шафран, пахуча тростина й кориця з усіма деревами ладану, мирра й алое зо всіма найзапашнішими пахощами,

¹⁵ти джерело садкове, криниця живої води, та тієї, що плине з Ливану!...

¹⁶Прокинься, о вітре з півночі, і прилинь, вітре з полудня, повій на садок мій: нехай потечуть його пахощі! Хай коханий мій прийде до саду свого, і нехай споживе плід найкращий його!...