Псалми 62:3-9

³(62-4) Доки будете ви нападати на людину? Усі хочете ви розтрощити її, немов мур той похилений, мов би паркан той валющий!

⁴(62-5) Вони тільки й думають, як би зіпхнути її з висоти, вони полюбили неправду: благословляють своїми устами, в своєму ж нутрі проклинають!... Села.

⁵(62-6) Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, бо від Нього надія моя!

⁶(62-7) Тільки Він моя скеля й спасіння моє, Він твердиня моя, тому не захитаюсь!

⁷(62-8) У Бозі спасіння моє й моя слава, скеля сили моєї, моє пристановище в Бозі!

⁸(62-9) Мій народе, кожного часу надійтесь на Нього, серце своє перед Ним виливайте, Бог для нас пристановище! Села.

⁹(62-10) Справді, людські сини як та пара, сини й вищих мужів обмана: як узяти на вагу вони легші від пари всі разом!