Псалми 49:11-15

¹¹(49-12) Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,

¹²(49-13) та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!

¹³(49-14) Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.

¹⁴(49-15) Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...

¹⁵(49-16) Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.