4(48-5) Бо царі ось зібрались, ішли вони разом,
5(48-6) але, як побачили, то здивувались, полякалися та й розпорошились...
6(48-7) Обгорнув їх там страх, немов біль породіллю;
7(48-8) Ти східнім вітром розбив кораблі ті Таршіські.
8(48-9) Як ми чули, так бачили в місті Господа Саваота, у місті нашого Бога, Бог міцно поставить навіки його! Села.
9(48-10) Розмишляли ми, Боже, про милість Твою серед храму Твого.
10(48-11) Як ім'я Твоє, Боже, так слава Твоя аж по кінці землі, справедливости повна правиця Твоя!
11(48-12) Нехай веселиться Сіонська гора, Юдині дочки хай тішаться через Твої правосуддя.