5(45-6) Твої стріли нагострені, а від них під Тобою народи попадають, у серце Царських ворогів.
6(45-7) Престол Твій, о Боже, на вічні віки, берло правди берло Царства Твого.
7(45-8) Ти полюбив справедливість, а беззаконня зненавидів, тому намастив Тебе Бог, Твій Бог, оливою радости понад друзів Твоїх.
8(45-9) Миро, алое й кассія всі шати Твої, а з палат із слонової кости струни Тебе звеселили.
9(45-10) Серед скарбів Твоїх царські дочки, по правиці Твоїй стала цариця в офірському щирому золоті.
10(45-11) Слухай, дочко, й побач, і нахили своє ухо, і забудь свій народ і дім батька свого!
11(45-12) А Цар буде жадати твоєї краси, бо Він твій Господь, а ти до землі Йому кланяйся.