Екклезіяст 7:20-29

²⁰Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

²¹тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

²²знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

²³Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

²⁴Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

²⁵Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

²⁶І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

²⁷Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

²⁸Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

²⁹Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...