Екклезіяст 6:5-12

⁵ані сонця не бачив він, ані пізнав: йому спокійніше від того!...

⁶А коли б він жив двічі по тисячі літ, та не бачив добра, то хіба не до місця одного все йде?

⁷Увесь труд людини для рота її, і пожадання її не виповнюються.

⁸Бо що більшого має мудрець, ніж безглуздий, що має убогий над те, що перед живими уміє ходити?

⁹Краще бачити очима, аніж мандрувати жаданнями, і також це марнота та ловлення вітру...

¹⁰Що було, тому ймення його вже надане давно, і відоме, що він чоловік, і він не може правуватися з сильнішим від нього,

¹¹бо багато речей, що марноту примножуть, але яка користь від них для людини?

¹²Бо хто знає, що добре людині в житті, за небагатьох днів марного життя її, які пробуває вона, немов тінь? Та й що хто розкаже людині, що буде під сонцем по ній?