Дії 2:12-33

¹²І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: Що ж то статися має?

¹³А інші казали глузуючи: Вони повпивались вином молодим!

¹⁴Ставши ж Петро із Одинадцятьма, свій голос підніс та й промовив до них: Мужі юдейські та мешканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відоме, і послухайте слів моїх!

¹⁵Бо не п'яні вони, як ви думаєте, бо третя година дня,

¹⁶а це те, що пророк Йоіл передрік:

¹⁷І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися.

¹⁸І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, і пророкувати вони будуть!

¹⁹І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знамена: кров, і огонь, і куряву диму.

²⁰Переміниться сонце на темряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!

²¹І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я, той спасеться.

²²Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назарянина, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,

²³Того, що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли та забили.

²⁴Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла.

²⁵Бо каже про Нього Давид: Мав я Господа завсіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.

²⁶Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії.

²⁷Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!

²⁸Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед обличчям Своїм!

²⁹Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас аж до цього дня.

³⁰А бувши ж пророком, та відаючи, що Бог клятвою клявся йому посадити на престолі його від плоду його стегон,

³¹у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду, ані тіло Його не зазнає зотління.

³²Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!

³³А отож, як правицею Божою був Він вознесений, і обітницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.