Дії 27:3-22

³А другого дня ми пристали в Сидоні. До Павла ж Юлій ставивсь по-людському, і дозволив до друзів піти, та їхньої опіки зазнати.

⁴А вирушивши звідти, припливли ми до Кіпру, бо вітри супротивні були.

⁵Коли ж переплинули море, що біля Кілікії й Памфілії, то ми прибули до Лікійської Міри.

⁶І там сотник знайшов корабля олександрійського, що плинув в Італію, і всадив нас на нього.

⁷І днів багато помалу пливли ми, і насилу насупроти Кніду приплинули, а що вітер нас не допускав, попливли ми додолу на Кріт при Салмоні.

⁸І коли ми насилу минули його, то припливли до одного місця, що зветься Доброю Пристанню, недалеко якого знаходиться місто Ласея.

⁹А як часу минуло багато, і була вже плавба небезпечна, бо минув уже й піст, то зачав Павло радити,

¹⁰говорячи їм: О мужі! Я бачу, що буде плавба з перешкодами та з великим ущербком не лиш для вантажу й корабля, але й для наших душ.

¹¹Та сотник довіряв більше стерничому та власникові корабля, ніж тому, що Павло говорив.

¹²А що пристань була на зимівлю невигідна, то більшість давала пораду відплинути звідти, щоб, як можна, дістатись до Фініка, і перезимувати в пристані крітській, неприступній західнім вітрам із півдня та з півночі.

¹³А як вітер південний повіяв, то подумали, що бажання вони досягли, тому витягли кітви й попливли покрай Кріту.

¹⁴Але незабаром ударив на них рвачкий вітер, що зветься евроклідон.

¹⁵А коли корабель був підхоплений, і не міг противитись вітрові, то йому віддались ми й понеслися.

¹⁶І наїхали ми на один острівець, що Клавдою зветься, і човна насилу затримати змогли.

¹⁷Коли ж його витягли, то засобів допомічних добирали й корабля підв'язали. А боявшись, щоб не впасти на Сірт, поспускали вітрила, і носилися так.

¹⁸А коли зачала буря міцно нас кидати, то другого дня стали ми розвантажуватись,

¹⁹а третього дня корабельне знаряддя ми повикидали власноруч.

²⁰А коли довгі дні не з'являлось ні сонце, ні зорі, і буря чимала на нас напирала, то останню надію ми втратили, щоб нам урятуватись...

²¹А як довго не їли вони, то Павло став тоді серед них і промовив: О мужі, тож треба було мене слухатися та не відпливати від Кріту, і обминули б були ці терпіння та шкоди.

²²А тепер вас благаю триматись на дусі, бо ні одна душа з вас не згине, окрім корабля.