Дії 20:5-28

⁵Вони відбули наперед, і нас дожидали в Троаді.

⁶А ми відпливли із Филипів по святах Опрісноків, і прибули днів за п'ять у Троаду до них, де сім день прожили.

⁷А дня першого в тижні, як учні зібралися на ламання хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до півночі.

⁸А в горниці, де зібралися ми, було багато світел.

⁹Юнак же один, Євтих на ім'я, сидів на вікні. Його обгорнув міцний сон, бо задовго Павло промовляв, і він сонний хитнувся, і додолу упав із третього поверху, і підняли його мертвого...

¹⁰Зійшов же Павло та до нього припав, і, обнявши його, проказав: Заспокойтесь, бо душа його в ньому!

¹¹А вернувшись, він хліб переломив і спожив, і бесіду довго точив, аж до досвітку, потім відбув.

¹²А хлопця живим привели, і зраділи немало.

¹³А ми наперед пішли до корабля, та в Асс попливли, щоб звідти забрати Павла, бо він так ізвелів, сам бажаючи пішки піти.

¹⁴А коли він із нами зійшовся в Ассі, ми взяли його та прибули в Мітілену.

¹⁵І, відплинувши звідти, ми назавтра пристали навпроти Хіосу, а другого дня припливли до Самосу, наступного ж ми прибули до Мілету.

¹⁶Бо Павло захотів поминути Ефес, щоб йому не баритися в Азії, бо він квапився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на день П'ятдесятниці.

¹⁷А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви.

¹⁸І, як до нього вони прибули, він промовив до них: Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебував,

¹⁹і служив Господеві з усією покорою, і з рясними слізьми та напастями, що спіткали мене від юдейської змови,

²⁰як нічого корисного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в домах.

²¹І я свідчив юдеям та гелленам, щоб вони перед Богом покаялись, та ввірували в Господа нашого Ісуса Христа.

²²І ось тепер, побуджений Духом, подаюсь я в Єрусалим, не відаючи, що там трапитись має мені,

²³тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайдани та муки чекають мене...

²⁴Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчити дорогу свою та служіння, яке я одержав від Господа Ісуса, щоб засвідчити Євангелію благодаті Божої.

²⁵І ось я знаю тепер, що обличчя мого більш не будете бачити всі ви, між якими ходив я, проповідуючи Царство Боже...

²⁶Тому дня сьогоднішнього вам свідкую, що я чистий від крови всіх,

²⁷бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу!

²⁸Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.