До римлян 1:12-29

¹²се ж єсть утішитись укупі з вами спільною вірою вашою і моєю.

¹³Не хочу ж таїти од вас, браттє, що часто заміряв я прийти до вас (та й досї спиняло мене), щоб який овощ мати й між вами, яко ж і між иншими поганами.

¹⁴Єленянам і чужоземцям, мудрим і нерозумним довжен я.

¹⁵От же, що до мене, готов я й вам, що в Римі, благовіствувати.

¹⁶Бо не соромлюсь благовіствування Христового, сила бо Божа на спасенне всякому віруючому, Жидовинові перше, а потім і Грекові.

¹⁷Правда бо Божа в йому відкриваєть ся до віри в віру, яко ж написано: Праведний вірою жив буде.

¹⁸Одкриваеть ся бо гаїв Божий з неба на всяке нечесте і неправду людей, що держить істину в неправді.

¹⁹Тим, що розумне про Бога, явно в них; Бог бо явившім.

²⁰Невидиме бо Його від создання сьвіту думаннєм про твори робить ся видиме, і вічна Його сила і божество, щоб бути їм без оправдання.

²¹Тим, що знаючи Бога, не яко Бога прославляли або дякували, а осуєтились думками своїми і оморочилось нерозумне серце їх.

²²Славлячи себе мудрими, потуманїли,

²³і обернули славу нетлінного Бога на подобину образа тлінного чоловіка, і птиць і четвероногих і гаду.

²⁴Тим же й передав їх Бог нечистотї в похотях сердець їх, щоб сквернили тїла свої між самими собою.

²⁵Вони перемінили істину Божу на лжу і поклонялись і служили тварі більш Творця, котрий благословен на віки. Амінь.

²⁶За се передав їх Бог карі безчестя, бо й жінки їх обернула природню подобу на протиприродню;

²⁷так само й чоловіки, оставивши природне вживаннє женського полу, розгорілись похоттю своєю один на одного, чоловіки на чоловіках сором роблячи, і заплату, яка подобала заблудові їх, у собі приймаючи.

²⁸І, яко ж не вподобалось їм мати Бога в розумі, передав їх Бог ледачому уму, робити неподобне,

²⁹сповнених усякої неправди, перелюбу, лукавства, зажерливостя, злоби, сповнених зависти, убийства, сварнї, підступу, лихих звичаїв,