До римлян 11:14-18

¹⁴може як викличу заздрість у своїх за тілом, і спасу декого з них.

¹⁵Коли ж відкинення їх то примирення світу, то що їхнє прийняття, як не життя з мертвих?

¹⁶А коли святий первісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й віття святе.

¹⁷Коли ж деякі з галузок відломилися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепився між них і став спільником товщу оливного кореня,

¹⁸то не вихваляйся перед галузками; а коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.