Від Марка 9:21-33

²¹І спитав батька його: 3 якого се часу, що так сталось йому? Він же казав: З малку.

²²І почасту в огонь кидав його і в воду, щоб погубити його. Тільки ж, коли що зможеш, поможи нам, змилосердившись над нами.

²³Ісус же рече йому: Коли можеш у те вірувати, то все можливе віруючому.

²⁴І зараз, заголосивши, батько хлопчика, каже кріз сльози: Вірую, Господи; поможи моєму недовірству.

²⁵Бачивши ж Ісус, що збігаєть ся народ, погрозив духові нечистому, глаголючи йому: Душе нїмий і глухий, я тобі повеліваю, вийди з него й більш не входь в него.

²⁶І закричавши, й вельми потрясши ним, вийшов; і став наче мертвий; так що многі казали: Що вмер.

²⁷Ісус же, взявши його за руку, підвів його; й він устав.

²⁸І, як увіходив у господу, ученики Його питали Його окреме: Чому ми не змогли вигнати його.

²⁹І рече їм: Се кодло нічим не може вийти, тільки молитвою та постом.

³⁰І, вийшовши звідтіля, переходили через Галилею, і не хотів, щоб хто знав.

³¹Навчав бо учеників своїх, і глаголав їм; Що Син чоловічий буде виданий у руки чоловічі, і вбють Його, і вбитий, Він третього дня воскресне.

³²Вони ж не розуміли слова, й боялись Його спитати.

³³І прийшов у Капернаум, і, бувши в господі, спитав їх: Про що ви дорогою між собою міркували?