Від Марка 9:21-33

²¹І Він запитав його батька: Як давно йому сталося це? Той сказав: Із дитинства.

²²І почасту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи!

²³Ісус же йому відказав: Щодо того твого коли можеш, то тому, хто вірує, все можливе!

²⁴Зараз батько хлоп'яти з слізьми закричав і сказав: Вірую, Господи, поможи недовірству моєму!

²⁵А Ісус, як побачив, що натовп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: Душе німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього, і більше у нього не входь!

²⁶І, закричавши та міцно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, аж багато-хто стали казати, що помер він...

²⁷А Ісус узяв за руку його та й підвів його, і той устав.

²⁸Коли ж Він до дому прийшов, то учні питали Його самотою: Чому ми не могли його вигнати?

²⁹А Він їм сказав: Цей рід не виходить інакше, як тільки від молитви та посту.

³⁰І вони вийшли звідти, і проходили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто.

³¹Бо Він Своїх учнів навчав і казав їм: Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третього дня!

³²Вони ж не зрозуміли цього слова, та боялись Його запитати.

³³І прибули вони в Капернаум. А як був Він у домі, то їх запитав: Про що міркували в дорозі?