30І рече: Кому уподобимо царство Боже? або до якої приповісти приложимо його?
31Воно мов зерно горчицї, що, як сієш його в землю, то воно дрібніше від усїх зерен, які є на землї;
32а як посієть ся, сходить, і робить ся більшим над усї зілля, і ширить велике віттє, так що під тінню його кублитись може птаство небесне.
33І многими такими приповістями глаголав їм слово, скільки могли слухати.
34Без приповістї ж не говорив їм; на самоті ж ученикам своїм вияснював усе.
35І рече їм того дня, як настав вечір: Перевезімось на той бік.