Від Луки 6:36-46

³⁶Будьте ж оце милосердні, як і Отець ваш милосерден.

³⁷І не судіть, то й не будете суджені; не осуджуйте, то й не будете осуджені; прощайте, то й буде вам прощено.

³⁸Давайте, то й вам буде дано; міру добру, наталовану, й струснуту, й надто пересипану давати муть вам на лоно ваше. Такою бо мірою, якою міряєте, відміряєть ся вам.

³⁹Сказав же приповість їм: Чи може слїпий сліпого водити? хиба обидва в яму не впадуть ?

⁴⁰Нема ученика над учителя свого; звершений же - буде кожен, як учитель його.

⁴¹Чого ж дивиш ся на порошину в оці брата твого, полїна ж у своєму оці не чуєш?

⁴²І як можеш казати братові твоєму: Брате, дай вийму порошину, що в оцї твоїм, сам в оці своїм полїна не бачивши? Лицеміре, викинь перше ломаку з ока твого, а тодї бачити меш вийняти порошину з ока брата твого.

⁴³Нема бо дерева доброго, що родить овощ пустий; анї дерева пустого, що родить овощ добрий.

⁴⁴Кожне бо дерево по свому овощу пізнаєть ся; не збирають бо з тернини смокви, анї збирають з ожини винограду.

⁴⁵Добрий чоловік з доброго скарбу серця свого виносить добре; а лихий чоловік з лихого скарбу серця свого виносить лихе: бо з переповнї серця промовляють уста його.

⁴⁶На що ж мене звете Господи, Господи, й не робите, що я глаголю?