Від Луки 4:1-28

¹Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,

²і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля згододнїв.

³І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.

⁴І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим житиме чоловік, а кожним словом Божим.

⁵І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.

⁶І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо мені передано, й кому я схочу, дам її.

⁷Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все.

⁸І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.

⁹І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсіля вниз:

¹⁰писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,

¹¹і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об каміні, ногою Твоєю.

¹²І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокутувати Господа Бога твого.

¹³І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу.

¹⁴І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околиці про Него,

¹⁵І навчав Він по школах їх, славлений од усіх.

¹⁶І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.

¹⁷І подано Йому книгу Ісаії пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:

¹⁸Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,

¹⁹проповідувати рік Господень приятний.

²⁰І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всіх у школї були звернені на Него.

²¹Почав же глаголати до них: Що сьогодні справдилось писаннє се в ушах ваших.

²²І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?

²³І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країні.

²⁴Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.

²⁵По правді ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяців, і голоднеча велика стала по всїй землі;

²⁶та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовиці.

²⁷І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.

²⁸І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,